- плямити
- [пл'ами/тие]
-мл'у/, -ми/ш, -миемо/, -миете/, -мл'а/т'; нак. -ми/, -м'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
плямити — млю/, ми/ш; мн. плямля/ть; недок., перех. 1) Покривати плямами, лишати на чому небудь плями. || Забруднювати що небудь. 2) перен. Те саме, що плямувати 2). 3) перен., рідко. Те саме, що плямувати 3) … Український тлумачний словник
плямити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
Организация украинских националистов — Організація українських націоналістів … Википедия
плямувати — му/ю, му/єш, недок., перех. 1) Те саме, що плямити 1). 2) перен. Укривати неславою кого , що небудь; ганьбити. 3) перен. Виражати осуд, засуджувати кого , що небудь … Український тлумачний словник
ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… … Словник синонімів української мови